Зовнішнє доповнення, внутрішнє доповнення, внутрішнє та зовнішнє доповнення.
(1) Змішати з рецептурним порошком для утворення гранул (метод внутрішнього додавання). Ефект дезінтеграції починається зсередини частинок, змушуючи їх повністю розпадатися. Однак через те, що дезінтегрант інкапсульований у частинках і вступає в контакт з водою повільно, а крохмаль та інші речовини вже контактували з легким теплом під час процесу гранулювання, ефект дезінтеграції слабкий.
(2) Змішати з висушеними частинками та пресувати в таблетки (метод зовнішнього додавання). Незважаючи на те, що швидкість розпаду цього методу є відносно високою, його розпад в основному відбувається між частинками, і після розпаду він часто виглядає у гранульованому стані, а не в дрібному порошку.
(3) Частину змішують із рецептурним порошком для утворення гранул, а іншу частину додають до висушених гранул, рівномірно змішують і пресують у таблетки (методи внутрішнього та зовнішнього додавання). Цей метод може подолати недоліки двох вищезазначених методів і є більш ідеальним підходом. Що стосується кількості розпушувача, доданого під час гранулювання та пресування таблеток, то його можна визначити відповідно до конкретного сорту. Як правило, коефіцієнт додавання становить 3 частини всередині та 1 частина зовні.




